Бібліотечні споруди

Бібліотечні споруди

Сьогодні для міського середовища характерне безперервне оновлення. Наш час вносить свої корективи в поняття композиції як засобу формування архітектурного образу. Прискорені темпи зміни будівель, необхідність приведення їх у відповідність до нових умов спричиняють складності у досягненні їх композиційної завершеності.

У кожному конкретному випадку архітектору необхідно розширити рамки «просторової картини», включивши до неї існуючу будівлю, комплекс або ансамбль в якості складового елементу, що має органічно ввійти до більш широкої композиційної системи. Потрібно намагатися, щоб на кожному етапі композиція будівлі була естетично та логічно обґрунтованою.

Контекст середовища

При плануванні та побудові бібліотечних споруд важливо враховувати контекст середовища. Міське середовище, яке склалося історично, істотно відрізняється від сучасних районів масової забудови тим, що містить істо­рико-культурний потенціал. При плануванні бібліотечних споруд необхідно передбачати не тільки довговічність, але й архітектурну виразність «храму книги».

У рамках заходу «Французька весна в Україні», що відбувся у квітні 2006 року в Державній науковій архітектурно¬будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного, демонструвалася виставка плакатів «Архітектурні транскрипції». На виставці продовжився діалог французьких та українських архітекторів щодо питань культурної спадщини та містобудування. Виставка демонструвала різні приклади архітектурних перевтілень. Дати другий шанс давній будівлі, продовжити життя старовинним спорудам, не перешкоджаючи перевтіленню їх в нові об’єкти – таким творчим досвідом збереження пам’яток культурної спадщини та містобудування поділились французькі реставратори з українськими фахівцями. Сьогодні архітектурна спадщина стає джерелом та фактором стимулювання сучасної творчості. Архітектурні споруди – це не відокремлені об’єкти, вони належать певному місцю, що накладає на них свій відбиток.

Сьогодні – це, в основному, міське середовище, яке постійно змінюється та своїм розвитком узаконює свою трансформацію. Тому дуже важливого значення для збереження архітектурних пам’яток набуває зважений підхід, котрий базується на глибоких наукових дослідженнях.

У цьому контексті слід зазначити, що не завжди споруди, пристосовані для потреб бібліотеки, дозволяють їй повноцінно функціонувати. Бібліотечне приміщення – це зразок пристосуван­ ня функціонування бібліотеки в забудові, що первинно мала інше призначення. Ми достеменно знаємо всі проблеми, які постають перед бібліотечними працівниками в умовах, коли приміщення не будувалося спеціально для бібліотеки.

Ера бібліотек

Період кінця ХХ – початку ХХІ ст. називають ерою будівництва національних бібліотек.

Перші спеціальні будівлі для бібліотек з`явилися в глибокій давнині. Кожна історична епоха та кожна нація накладала свій відбиток на спорудження бібліотечних будівель. Та спільним було намагання забезпечити збереження культурного надбання для подальшого його використання майбутніми поколіннями.

Світовий досвід проектування та спорудження бібліотечних будівель демонструє те, наскільки збільшується роль бібліотек в суспільстві, наскільки ширшою стає їх інформаційно­комунікативна діяльність. Це обов’язково необхідно враховувати при спорудженні сучасних бібліотечних будівель.

Всесвітньо відома Олександрійська бібліотека – одна з найбільших бібліотек давнини. Була заснована на початку ІІІ століття до нашої ери. Ідея відтворення Олександрійської бібліотеки належала ЮНЕСКО. Так у 2003 році була зведена найсучасніша бібліотека на березі Середземного моря. Архітектурне рішення будівлі бібліо­теки – це диск, який занурився у воду. На стінах будівлі вигравірувані древні ієрогліфи. Архітектори намагалися передати дух античності і, водночас, створити ультрасучасний заклад культури, гармонійно поєднати старе й нове. Необхідно відзначити будівлю Національної бібліотеки Франції (архітектор Домінік Перро).

Автор проекту знайшов таке рішення, де експресивний, вражаючий об’єм здалеку переходить в комфортний, демократичний простір поблизу.

Сучасні споруди

У 2006 році завершився конкурс на проект Національної бібліотеки в Празі. Нова будівля, яка невдовзі з`явиться в празькому парку Летна, крім надзвичайної функціональності матиме ще й оригінальний зовнішній вигляд. Автор проекту, британський дизайнер чеського походження Ян Капліцкі, назвав споруду «Оком над містом». Різнокольорове чудовисько, схоже на восьминога, медузу чи інопланетний гриб, не залишило нікого байдужим. Дизайн Національної бібліотеки сподобався її директору, Властимилу Єжику. «Мені подобається, що, нарешті, зламається сталий стереотип, за яким державна установа має бути дуже серйозною», – сказав директор. Насправді, як зазначив автор проекту, незвична форма пояснюється бажанням охопити максимальний обсяг при мінімальній поверхні, при цьому відкрити вигляд на парк та місто з усіх приміщень бібліотеки. Можливо, це й оригінальне рішення, але ні медуза, ні восьминіг не асоціюються з бібліотекою та архітектурою старої Праги. Голова держави публічно заявив, що він проти будівництва подібної бібліотеки. Час покаже, можливо, ця будівля бібліотеки стане однією з визначних споруд Праги.

Символом сучасної незалежної Білорусі називають Національну бібліотеку, зведену в 2006 році. Її нова будівля дала змогу перетворити бібліотеку на соціокультурний центр, що містить сучасні фондосховища, оснащені за останнім словом техніки, просторі читальні зали, виставкові та конференц­зали тощо.

Голландський архітектор Ерік Ван Егерат виграв міжнародний конкурс на забудову центрального кварталу Казані, в який входитиме і будівля Національної бібліотеки. Ідея проекту – сформувати культурно­діловий центр включно з бібліотекою.

Є проблеми

В умовах ринкової економіки починають діяти земельні кадастри, що встановлюють соціальну та економічну вартість міської землі. В Японії, наприклад, вартість землі дуже висока, та становить від 10 до 20 % загальної вартості будівництва. Зважаючи на світовий досвід нам потрібно бути готовими до того, що вартість землі та розміри податків активно впливатимуть на принципи розміщення і архітектурно-планувальне рішення об’єктів громадського значення.

Проблема зведення спеціалізованих бібліотечних споруд стає в Україні дедалі актуальнішою. Вирішувати її потрібно на державному рівні. Правильний підхід до розв’язання цієї проблеми, на мою думку, полягає через усвідомлення всіма гілками влади та громадськістю суспільної ролі бібліотек, через осмислення того, що форма повинна відповідати змісту. Наразі працівники Державної наукової архітектурно¬будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного ініціювали проведення Всеукраїнської бібліотечної акції «Кожній бібліотеці – сучасну будівлю», спрямованої на створення позитивної громадської думки щодо необхідності спорудження сучасних бібліотечних будівель.

О.П. Пацеля, заступник директора Державної наукової архітектурно¬будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного